Історія

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (ХНДІСЕ) – одна з найстаріших державних судово-експертних установ України і колишнього СРСР.

З прийняттям у 1922 році Кримінально-процесуального кодексу в Україні, органам попереднього розслідування і судам при прийнятті рішень у кримінальних справах повстало завдання повного та всебічного дослідження всіх доказів за допомогою науково-технічних знань, у зв’язку з чим, за клопотанням видатного судового медика та криміналіста Миколи Сергійовича Бокаріуса, Уряд України своєю постановою від 10 липня 1923 року створює у системі Народного комісаріату юстиції обласні кабінети науково-судових експертиз в містах Харкові, Києві та Одесі і затверджує положення про них. Мета створення Кабінетів сформульована дуже коротко – «для виробництва різного роду науково-технічних досліджень по судових справах». З того часу розпочинається славна історія інституту.
 


 
Кабінет науково-судової експертизи в Харкові розпочав свою роботу восени 1923 року, завідувачем кабінету було призначено М.С. Бокаріуса, з ініціативи якого у 1925 році Кабінет було реорганізовано в Інститут науково-судової експертизи, і Микола Сергійович став його незмінним керівником. У цьому ж році у зв’язку з 30-річчям лікарської та науково-педагогічної діяльності, М.С. Бокаріусу, одному з перших в Україні з професорів, присвоєно почесне звання Заслуженого професора. Після смерті видатного вченого, 23 грудня 1931 року, уряд УРСР, відзначаючи його великі заслуги, присвоїв ім’я Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Харківському НДІ судових експертиз.
 


 
М.С. Бокаріус – один з засновників Харківської експертної школи, творцями якої були М.М. Бокаріус, В.П. Колмаков, Л.Ю. Ароцкер, Г.Л. Грановський, З.М. Соколовський та багато інших відомих науковців та практиків у галузі судової експертизи і криміналістики. Створена науково-дослідна школа стала базою для подальших наукових досліджень, що мають велике теоретичне та практичне значення й сьогодні.
З 1931 по 1946 рік Харківський інститут очолював син М.С. Бокаріуса, відомий учений, судовий медик, талановитий вихователь цілої плеяди судових експертів і криміналістів, з ім’ям якого пов’язана історія інституту – Микола Миколайович Бокаріус, єдиний із судових медиків, якого за великі заслуги перед Батьківщиною нагороджено найвищими орденами колишнього СРСР – Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.
Микола Миколайович працював у інституті з 1924 року на різних посадах, у тому числі, завідувача відділом ідентифікації особи. В самі складні та важкі роки діяльності інституту (період Великої Вітчизняної війни), М.М. Бокаріус робив все від нього залежне заради збереження кадрового потенціалу з метою проведення науково-дослідної та експертної роботи.
З 1933 по 1937 рік М.М. Бокаріус працював Республіканським судово-медичним експертом та керівником Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Був головою Всесоюзного та Республіканського товариства судових медиків і криміналістів, членом редакційної ради журналу «Судово-медична експертиза». Після 1946 року М.М. Бокаріус працював консультантом, був членом Вченої ради Харківського інституту.
 
З 1946 по 1967 рік Харківський НДІ судових експертиз очолював доктор юридичних наук, професор – Віктор Павлович Колмаков, один з видатних радянських криміналістів, який віддав багато сил та енергії розвитку інституту.
Під керівництвом В.П. Колмакова одержала подальшого розвитку Харківська школа судових експертів за багатьма напрямками судової експертизи, у ній виросли відомі вчені, що зробили вагомі внески у розвиток теорії та практики криміналістики і судової експертизи. Під час його керівництва понад 20 співробітників інституту захистили дисертації на здобуття наукових ступенів з питань криміналістики та судової експертизи, значно розширилася науково-методична база установи.
 
В.П. Колмаков приділяв особливу увагу розвитку судово-технічної експертизи документів (в аспекті криміналістичного дослідження відбитків печаток і штампів). Також у цей період одержали подальший розвиток наукові дослідження з усіх видів судових експертиз, особливо криміналістичних (почеркознавчих, трасологічних, балістичних, судово-біологічних та інших).
 
Яскравим прикладом особистого піклування В.П. Колмакова справами установи є лист від 20 грудня 1961 року, направлений в Центральний Комітет Комуністичної партії (ЦК КП) України, де він переконливо і обґрунтовано показав тяжкі умови для роботи колективу Харківського НДІ судових експертиз на той час. У листі йшлося про розміщення інституту в абсолютно непридатному приміщенні колишньої жіночої в’язниці, про низьку заробітну плату тощо. Але при цьому, не дивлячись на такі умови праці, колектив інституту максимально допомагав судово-слідчим органам у боротьбі зі злочинністю. Фактами підтвердження цього служила наглядна динаміка росту кількості та складності виконаних експертиз, до речі, ця динаміка спостерігається й на сьогоднішній день.
 
На протязі 1967 – 1997 років директором Харківського НДІСЕ був Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики, Микола Васильович Скорик – енергійна, розумна, талановита людина, що створила сприятливі умови для роботи інституту. У цей період одержала подальшого розвитку наукова та експертна діяльність, методична та профілактична робота, були створені відділення. Початок роботи на посаді директора прийшовся на спорудження нової будівлі інституту, що безумовно сприяло подальшому його розвитку.
 
З 1997 по 2010 рік Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз очолював кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики, заслужений юрист України – Михайло Леонідович Цимбал, висококваліфікований спеціаліст, здібний організатор експертної, науково-дослідної роботи, вмілий та принциповий керівник, який приділяв багато уваги підвищенню рівня установи. Під його безпосереднім керівництвом Харківський НДІ судових експертиз був визнаний кращим за результатами державної атестації науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України за показниками раціонального використання науково-технічного потенціалу.
 
З 2010 по 2016 рік Харківський НДІСЕ очолював Андрій Іванович Лозовий, який працював в установі з 1989 року на посадах завідувача лабораторії судових автотоварознавчих, будівельно-технічних досліджень; завідувача лабораторію судових товарознавчих досліджень; заступника директора інституту з експертної роботи, 1-го заступника директора.
У 2016 році директором Харківського НДІ судових експертиз призначений доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Олександр Миколайович Клюєв.
 

 
Слід зазначити високий професійний рівень наукових кадрів Харківського НДІ судових експертиз. Одним з показників цього є підготовка та захист дисертаційних робіт. Така традиція була закладена ще М.С. Бокаріусом, який постійно залучав співробітників до виконання науково-дослідних робіт.
 
Науково-дисертаційну діяльність інституту можна розділити на три періоди: перший приходиться на п’ятдесяті – шістдесяті роки, коли успішно захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук Л.Ю. Ароцкер, К.М. Бокаріус, Г.Л. Грановський, О.Н. Колесніченко, Є.П. Коновалов, Г.Д. Маркова, Л.М. Мороз, М.С. Романов, М.В. Салтевський, І.А. Сапожников, В.А. Стремовський, В.Г. Грузкова, Б.М. Єрмоленко, Е.І. Казаков-Турбовський, В.М. Ладін, І.М. Можар, Э.В. Петров, М.В. Скорик, З.М. Соколовський, В.О. Чубенко.
 
Другий період приходиться на сімдесяті – початок дев’яностих років, коли, працюючи над актуальними науковими проблемами, захистили дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук В.П. Колмаков, Л.Ю. Ароцкер, Г.Л. Грановський, З.М. Соколовський. Також цей період відзначився захистом дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук – В.В. Аксьоновою, В.К. Войновим, С.М. Вулом, В.Ф. Гущіним, А.М. Компанійцем, В.П. Лошмановим, Є.М. Светлаковим, Т.Є. Балинян, О.М. Мотіним, О.О. Прокопенком, М.Г. Щербаковським, М.С. Корчаном, Е.Б. Сімаковою-Єфремян, А.Д. Тарусіним, О.О. Хлестковою.
 
У третій період, з кінця 90-х і до сьогодні, захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук М.Л. Цимбал, О.В. Коломійцев, Л.М. Дереча, Г.К. Авдєєва, В.В. Сабадаш, С.М. Бобрицький, Л.В. Свиридова, В.А. Руднєв та О.В. Хомутенко. Багато співробітників продовжують роботу над дисертаційними дослідженнями:
– на здобуття наукового ступеня доктора наук – Е.Б. Сімакова-Єфремян, В.В. Сабадаш;
– на здобуття наукового ступеня кандидата наук – А.І. Лозовий, К.В. Капустник, , І.В. Сабадаш, Є.В. Ковкіна, М.В. Зарубіна та інші.
 
Слід зазначити, що робота з підвищення професійного рівня співробітників була і залишається одним з головних напрямків діяльності інституту.
Важливе місце у діяльності інституту займає редакційна та методична робота: випуск методичних посібників за результатами НДР, читання лекцій за різними напрямками судових досліджень на семінарах практичних співробітників правоохоронних органів, судів тощо.
 
Спільно з Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого, починаючи з 2001 року, щорічно виходить фахове видання України з юридичних наук – збірник наукових праць «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики». У підготовці статей та інших матеріалів до збірника беруть участь як співробітники інституту, так і інших установ, а також фахівці зарубіжних країн у галузі судової експертизи, криміналістики, кримінального процесу тощо.
Харківський НДІ судових експертиз має три відділення: в Сумах, Полтаві та Севастополі. На базі колишніх відділень у Дніпропетровську та Сімферополі в 2002 році створені науково-дослідні інститути судових експертиз. Робота відділень здійснюється за основними напрямками як експертної, так і наукової роботи.
Багато розробок співробітників інституту мають пріоритетний характер і заслужено ввійшли до золотого фонду праць у галузі криміналістики та судової експертизи. Тільки з 2000 року у Харківському НДІСЕ виконано близько 200 науково-дослідних робіт, результати яких успішно впроваджуються в експертну практику. Постійно особлива увага в інституті приділяється вдосконаленню професійної майстерності експертів, підвищення якості, наукової обґрунтованості висновків та їх доказового значення.
Працівникам слідства та суду постійно надається допомога в розкритті, розслідуванні та судовому розгляді справ шляхом застосування спеціальних знань, що дозволяє вирішувати складні проблеми судово-експертного забезпечення правосуддя в Україні.
 
Науковий потенціал інституту, закладений з часів його заснування, і сьогодні демонструє свою спроможність вирішувати складні судово-експертні завдання.
У Харківському НДІСЕ проводиться близько 70 видів експертних досліджень, серед яких є унікальні, тобто такі, що виконуються лише в нашому інституті. Це дослідження технічної експлуатації електроустаткування, дорожньо-технічні дослідження тощо.
Більшість експертиз, проведених співробітниками інституту, носить новаторський характер, базується на новітніх досягненнях науки та техніки, в тому числі й на авторських розробках.
 
Тільки за останні п’ять років інститутом виконано більше 60000 експертиз, з яких майже половина за кримінальними справами.
 
Формування напрямків експертних досліджень, що проводяться в інституті, здійснювалось нелегким шляхом. Окрім названих вище наукових співробітників, що мають наукові ступені та звання, або працюють над дисертаціями, необхідно висловити щиру подяку працівникам – видатним майстрам своєї справи, котрі доклали багато зусиль для розвитку та вдосконалення судово-експертної практики. Багато з них вже немає з нами, це М.М. Анфілов, Г.Д. Дьякова, Ю.Л. Носко, Л.Ф. Саврань, В.І. Рубан, Г.П. Денисюк, С.П. Швець, А.К. Губарєва, Л.І. Овечкіна, В.І. Шиков, В.О. Кірєєв, Б.С. Степанець, А.П. Хомяков, С.М. Варюшичев, А.М. Пантюшенко, В.Д. Гусак, Л.В. Нарижний, Г.І. Смушок, О.І. Щербань, В.М. Попов, О.М. Старов, В.І. Бабаєв, М.І. Романенко, С.М. Стьопін, М.В. Перевєрзєв, І.І. Ясінов, А.С. Ячина.
 
Деякі – на цей час знаходяться на пенсії, але з ними постійно підтримується зв'язок. Це С.О. Алтуєва, М.Л. Мамотюк, І.П. Захарова, А.М. Нурмагомєдов, К.О. Рябухіна, Л.О. Шаповалова, Т.С. Кравчина О.В. Довженко, С.В. Волобуєва, Л.П. Небесна, Л.В. Афанасьєв, В.Ф. Трухан, Л.Г. Гриненко та інші.
З працюючих співробітників слід виділити В.П. Яковлєва, В.М. Ковкіна, В.О. Лабінцева, Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимову, А.О. Долуду, І.С. Собакаря, Г.Д. Бондаренко, Л.П. Щербаковську, Г.В. Лошманову, Н.О. Зубову, К.В. Даньшину, А.Ф. Клімчук, В.І. Кривошеєва, Л.В. Нардід, Р.Й. Кучеренко, Г.Б. Башкірова, О.С. Донцову, І.М. Скорика, Г.О. Позднякова та багатьох інших.
 
Результати роботи дають усі підстави для того, щоб вважати інститут провідним науково-дослідним, експертним, науково-методичним та профілактичним центром серед установ системи Міністерства юстиції України.
 

Історія

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (ХНДІСЕ) – одна з найстаріших державних судово-експертних установ України і колишнього СРСР.

З прийняттям у 1922 році Кримінально-процесуального кодексу в Україні, органам попереднього розслідування і судам при прийнятті рішень у кримінальних справах повстало завдання повного та всебічного дослідження всіх доказів за допомогою науково-технічних знань, у зв’язку з чим, за клопотанням видатного судового медика та криміналіста Миколи Сергійовича Бокаріуса, Уряд України своєю постановою від 10 липня 1923 року створює у системі Народного комісаріату юстиції обласні кабінети науково-судових експертиз в містах Харкові, Києві та Одесі і затверджує положення про них. Мета створення Кабінетів сформульована дуже коротко – «для виробництва різного роду науково-технічних досліджень по судових справах». З того часу розпочинається славна історія інституту.
 


 
Кабінет науково-судової експертизи в Харкові розпочав свою роботу восени 1923 року, завідувачем кабінету було призначено М.С. Бокаріуса, з ініціативи якого у 1925 році Кабінет було реорганізовано в Інститут науково-судової експертизи, і Микола Сергійович став його незмінним керівником. У цьому ж році у зв’язку з 30-річчям лікарської та науково-педагогічної діяльності, М.С. Бокаріусу, одному з перших в Україні з професорів, присвоєно почесне звання Заслуженого професора. Після смерті видатного вченого, 23 грудня 1931 року, уряд УРСР, відзначаючи його великі заслуги, присвоїв ім’я Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Харківському НДІ судових експертиз.
 


 
М.С. Бокаріус – один з засновників Харківської експертної школи, творцями якої були М.М. Бокаріус, В.П. Колмаков, Л.Ю. Ароцкер, Г.Л. Грановський, З.М. Соколовський та багато інших відомих науковців та практиків у галузі судової експертизи і криміналістики. Створена науково-дослідна школа стала базою для подальших наукових досліджень, що мають велике теоретичне та практичне значення й сьогодні.
З 1931 по 1946 рік Харківський інститут очолював син М.С. Бокаріуса, відомий учений, судовий медик, талановитий вихователь цілої плеяди судових експертів і криміналістів, з ім’ям якого пов’язана історія інституту – Микола Миколайович Бокаріус, єдиний із судових медиків, якого за великі заслуги перед Батьківщиною нагороджено найвищими орденами колишнього СРСР – Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.
Микола Миколайович працював у інституті з 1924 року на різних посадах, у тому числі, завідувача відділом ідентифікації особи. В самі складні та важкі роки діяльності інституту (період Великої Вітчизняної війни), М.М. Бокаріус робив все від нього залежне заради збереження кадрового потенціалу з метою проведення науково-дослідної та експертної роботи.
З 1933 по 1937 рік М.М. Бокаріус працював Республіканським судово-медичним експертом та керівником Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Був головою Всесоюзного та Республіканського товариства судових медиків і криміналістів, членом редакційної ради журналу «Судово-медична експертиза». Після 1946 року М.М. Бокаріус працював консультантом, був членом Вченої ради Харківського інституту.
 
З 1946 по 1967 рік Харківський НДІ судових експертиз очолював доктор юридичних наук, професор – Віктор Павлович Колмаков, один з видатних радянських криміналістів, який віддав багато сил та енергії розвитку інституту.
Під керівництвом В.П. Колмакова одержала подальшого розвитку Харківська школа судових експертів за багатьма напрямками судової експертизи, у ній виросли відомі вчені, що зробили вагомі внески у розвиток теорії та практики криміналістики і судової експертизи. Під час його керівництва понад 20 співробітників інституту захистили дисертації на здобуття наукових ступенів з питань криміналістики та судової експертизи, значно розширилася науково-методична база установи.
 
В.П. Колмаков приділяв особливу увагу розвитку судово-технічної експертизи документів (в аспекті криміналістичного дослідження відбитків печаток і штампів). Також у цей період одержали подальший розвиток наукові дослідження з усіх видів судових експертиз, особливо криміналістичних (почеркознавчих, трасологічних, балістичних, судово-біологічних та інших).
 
Яскравим прикладом особистого піклування В.П. Колмакова справами установи є лист від 20 грудня 1961 року, направлений в Центральний Комітет Комуністичної партії (ЦК КП) України, де він переконливо і обґрунтовано показав тяжкі умови для роботи колективу Харківського НДІ судових експертиз на той час. У листі йшлося про розміщення інституту в абсолютно непридатному приміщенні колишньої жіночої в’язниці, про низьку заробітну плату тощо. Але при цьому, не дивлячись на такі умови праці, колектив інституту максимально допомагав судово-слідчим органам у боротьбі зі злочинністю. Фактами підтвердження цього служила наглядна динаміка росту кількості та складності виконаних експертиз, до речі, ця динаміка спостерігається й на сьогоднішній день.
 
На протязі 1967 – 1997 років директором Харківського НДІСЕ був Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики, Микола Васильович Скорик – енергійна, розумна, талановита людина, що створила сприятливі умови для роботи інституту. У цей період одержала подальшого розвитку наукова та експертна діяльність, методична та профілактична робота, були створені відділення. Початок роботи на посаді директора прийшовся на спорудження нової будівлі інституту, що безумовно сприяло подальшому його розвитку.
 
З 1997 по 2010 рік Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз очолював кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики, заслужений юрист України – Михайло Леонідович Цимбал, висококваліфікований спеціаліст, здібний організатор експертної, науково-дослідної роботи, вмілий та принциповий керівник, який приділяв багато уваги підвищенню рівня установи. Під його безпосереднім керівництвом Харківський НДІ судових експертиз був визнаний кращим за результатами державної атестації науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України за показниками раціонального використання науково-технічного потенціалу.
 
З 2010 по 2016 рік Харківський НДІСЕ очолював Андрій Іванович Лозовий, який працював в установі з 1989 року на посадах завідувача лабораторії судових автотоварознавчих, будівельно-технічних досліджень; завідувача лабораторію судових товарознавчих досліджень; заступника директора інституту з експертної роботи, 1-го заступника директора.
У 2016 році директором Харківського НДІ судових експертиз призначений доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Олександр Миколайович Клюєв.
 

 
Слід зазначити високий професійний рівень наукових кадрів Харківського НДІ судових експертиз. Одним з показників цього є підготовка та захист дисертаційних робіт. Така традиція була закладена ще М.С. Бокаріусом, який постійно залучав співробітників до виконання науково-дослідних робіт.
 
Науково-дисертаційну діяльність інституту можна розділити на три періоди: перший приходиться на п’ятдесяті – шістдесяті роки, коли успішно захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук Л.Ю. Ароцкер, К.М. Бокаріус, Г.Л. Грановський, О.Н. Колесніченко, Є.П. Коновалов, Г.Д. Маркова, Л.М. Мороз, М.С. Романов, М.В. Салтевський, І.А. Сапожников, В.А. Стремовський, В.Г. Грузкова, Б.М. Єрмоленко, Е.І. Казаков-Турбовський, В.М. Ладін, І.М. Можар, Э.В. Петров, М.В. Скорик, З.М. Соколовський, В.О. Чубенко.
 
Другий період приходиться на сімдесяті – початок дев’яностих років, коли, працюючи над актуальними науковими проблемами, захистили дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук В.П. Колмаков, Л.Ю. Ароцкер, Г.Л. Грановський, З.М. Соколовський. Також цей період відзначився захистом дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук – В.В. Аксьоновою, В.К. Войновим, С.М. Вулом, В.Ф. Гущіним, А.М. Компанійцем, В.П. Лошмановим, Є.М. Светлаковим, Т.Є. Балинян, О.М. Мотіним, О.О. Прокопенком, М.Г. Щербаковським, М.С. Корчаном, Е.Б. Сімаковою-Єфремян, А.Д. Тарусіним, О.О. Хлестковою.
 
У третій період, з кінця 90-х і до сьогодні, захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук М.Л. Цимбал, О.В. Коломійцев, Л.М. Дереча, Г.К. Авдєєва, В.В. Сабадаш, С.М. Бобрицький, Л.В. Свиридова, В.А. Руднєв та О.В. Хомутенко. Багато співробітників продовжують роботу над дисертаційними дослідженнями:
– на здобуття наукового ступеня доктора наук – Е.Б. Сімакова-Єфремян, В.В. Сабадаш;
– на здобуття наукового ступеня кандидата наук – А.І. Лозовий, К.В. Капустник, , І.В. Сабадаш, Є.В. Ковкіна, М.В. Зарубіна та інші.
 
Слід зазначити, що робота з підвищення професійного рівня співробітників була і залишається одним з головних напрямків діяльності інституту.
Важливе місце у діяльності інституту займає редакційна та методична робота: випуск методичних посібників за результатами НДР, читання лекцій за різними напрямками судових досліджень на семінарах практичних співробітників правоохоронних органів, судів тощо.
 
Спільно з Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого, починаючи з 2001 року, щорічно виходить фахове видання України з юридичних наук – збірник наукових праць «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики». У підготовці статей та інших матеріалів до збірника беруть участь як співробітники інституту, так і інших установ, а також фахівці зарубіжних країн у галузі судової експертизи, криміналістики, кримінального процесу тощо.
Харківський НДІ судових експертиз має три відділення: в Сумах, Полтаві та Севастополі. На базі колишніх відділень у Дніпропетровську та Сімферополі в 2002 році створені науково-дослідні інститути судових експертиз. Робота відділень здійснюється за основними напрямками як експертної, так і наукової роботи.
Багато розробок співробітників інституту мають пріоритетний характер і заслужено ввійшли до золотого фонду праць у галузі криміналістики та судової експертизи. Тільки з 2000 року у Харківському НДІСЕ виконано близько 200 науково-дослідних робіт, результати яких успішно впроваджуються в експертну практику. Постійно особлива увага в інституті приділяється вдосконаленню професійної майстерності експертів, підвищення якості, наукової обґрунтованості висновків та їх доказового значення.
Працівникам слідства та суду постійно надається допомога в розкритті, розслідуванні та судовому розгляді справ шляхом застосування спеціальних знань, що дозволяє вирішувати складні проблеми судово-експертного забезпечення правосуддя в Україні.
 
Науковий потенціал інституту, закладений з часів його заснування, і сьогодні демонструє свою спроможність вирішувати складні судово-експертні завдання.
У Харківському НДІСЕ проводиться близько 70 видів експертних досліджень, серед яких є унікальні, тобто такі, що виконуються лише в нашому інституті. Це дослідження технічної експлуатації електроустаткування, дорожньо-технічні дослідження тощо.
Більшість експертиз, проведених співробітниками інституту, носить новаторський характер, базується на новітніх досягненнях науки та техніки, в тому числі й на авторських розробках.
 
Тільки за останні п’ять років інститутом виконано більше 60000 експертиз, з яких майже половина за кримінальними справами.
 
Формування напрямків експертних досліджень, що проводяться в інституті, здійснювалось нелегким шляхом. Окрім названих вище наукових співробітників, що мають наукові ступені та звання, або працюють над дисертаціями, необхідно висловити щиру подяку працівникам – видатним майстрам своєї справи, котрі доклали багато зусиль для розвитку та вдосконалення судово-експертної практики. Багато з них вже немає з нами, це М.М. Анфілов, Г.Д. Дьякова, Ю.Л. Носко, Л.Ф. Саврань, В.І. Рубан, Г.П. Денисюк, С.П. Швець, А.К. Губарєва, Л.І. Овечкіна, В.І. Шиков, В.О. Кірєєв, Б.С. Степанець, А.П. Хомяков, С.М. Варюшичев, А.М. Пантюшенко, В.Д. Гусак, Л.В. Нарижний, Г.І. Смушок, О.І. Щербань, В.М. Попов, О.М. Старов, В.І. Бабаєв, М.І. Романенко, С.М. Стьопін, М.В. Перевєрзєв, І.І. Ясінов, А.С. Ячина.
 
Деякі – на цей час знаходяться на пенсії, але з ними постійно підтримується зв'язок. Це С.О. Алтуєва, М.Л. Мамотюк, І.П. Захарова, А.М. Нурмагомєдов, К.О. Рябухіна, Л.О. Шаповалова, Т.С. Кравчина О.В. Довженко, С.В. Волобуєва, Л.П. Небесна, Л.В. Афанасьєв, В.Ф. Трухан, Л.Г. Гриненко та інші.
З працюючих співробітників слід виділити В.П. Яковлєва, В.М. Ковкіна, В.О. Лабінцева, Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимову, А.О. Долуду, І.С. Собакаря, Г.Д. Бондаренко, Л.П. Щербаковську, Г.В. Лошманову, Н.О. Зубову, К.В. Даньшину, А.Ф. Клімчук, В.І. Кривошеєва, Л.В. Нардід, Р.Й. Кучеренко, Г.Б. Башкірова, О.С. Донцову, І.М. Скорика, Г.О. Позднякова та багатьох інших.
 
Результати роботи дають усі підстави для того, щоб вважати інститут провідним науково-дослідним, експертним, науково-методичним та профілактичним центром серед установ системи Міністерства юстиції України.